Криві дзеркала українського правосуддя

18.07.2011 14:43
Україна – демократична європейська держава, що посідає одне з перших місць у світі за кількістю курців, у Європі – за кількістю самогубств, поширенням туберкульозу і ВІЛ/СНІДу. Україна друга в світі за рівнем смертності шахтарів і за рівнем алкогольної та нікотинової залежностей. При цьому вона виконує «сполучну» функцію, коли наркотики перевозять з Центральної Азії через Росію в Європу. За ВВП на душу населення, Україна - на 106-му місці, що нижче, ніж у таких африканських країнах, як Алжир, Габон, Намібія, Ботсвана, Свазіленд і Бенін. Проте знаєте, це все такі дурниці. Хіба ці дані впливають на формування виборчих списків і поведінку електорату? Вони ж недостовірні. Більше того, свідомо сфальшовані, як стверджує влада, щоб налякати інвесторів і піддати сумніву їх політику, завдяки якій вона веде своїх людей до «світлого майбутнього».

Сьогодні ж головне інше – покарати винуватців всіх бід і тих, хто біля них крутиться. От і караємо. Довго й багатьох. Остання цікава справа стосується персони багаторазового прем’єр-міністра Юлії Володимирівни Тимошенко. Ніби після того, як «Жану Дарк» українського народу засудять і спалять або виправдають, щось у нашій «казковій країні мрій» зміниться.

Загалом цікава закономірність української правоохоронної системи: після однієї скандальної, незрозумілої і підозрілої кримінальної справи, обов’язково з’являється інша, не менш захоплююча. Вони шукають, хто вбив бідолашного журналіста, паралельно перетворюючи слідство на фарс і телешоу. Потім періодично відкривають справу стосовно ДТП, у якому загинув Чорновіл. У прокуратурі коментують цю справу якось завше з подивом, при тому, що вся країна розуміє, що сталося. Лише один прокурор, витираючи краплі поту з чола, розказує щось на кшталт «я сам в шоці, хто б міг подумати!» Далі отруюють нашого попереднього Президента – відкривають справу. Всі, як завше, чекають. Колишній гарант, дарма, що не теперішній, але теж міг відзначитися оригінальністю. От і сказав прокуратурі, що, типу, шукайте-не шукайте, а я сам знаю, хто мене отруїв. Нікому не скажу. Хіба ж не оригінально? Зараз вже не скаже і поготів, видається, що образився на нас. Він тепер мало з нами говорить.

Останній рік взагалі рясніє такими цікавими справами. Вони стали характерними для нашої держави. От бідолашний Луценко, так і не відомо, за що, сидить вже довгенько, аж схуд. Намагались Кучму повикликати, навіть до суду ніби передали справу. Щось тихо. Треба чекати. Чутки пішли і про Литвина. Хтось говорив про Пінчука, Медведчука. Дивно, що про старенького Кравчука забули. Але, знаючи пам’ять наших правоохоронців, можна не сумніватися, що вони обов’язково згадають у відповідний момент і про першого Президента. І флот згадають, і ядерну зброю. Вони і крадіжку будматеріалів зі зруйнованого Берлінського муру можуть повішати, аби знати на кого.

Окремі дисиденти втікають закордон. От там любов до Батьківщини не дає їм спокою. В Чехії, наприклад, виникають громадські організації, що борються за вступ України до Євросоюзу. Чому ж тільки здалеку, не в Україні, такі громадські ініціативи приходять в голову? І всі розводять руками.

Майстерністю й епатажністю справ наші правоохоронні органи вже перевершили росіян з їхнім убогим олігархом. Ось хто справжні учні Дзержинського. І всі ці спічі, думки, умовиводи, звинувачення і виправдання з дня в день линуть з телеекранів. Про них розмовляють перехожі в тролейбусах і на ринках. Про майбутнє Тимошенко, Луценка чи Кучми можна почути будь-де.

А найцікавіше спостерігати за тією завзятістю, з якою це майбутнє обговорюють. Випадкові перехожі доводять один одному про необхідність виправдання Тимошенко так, ніби в них у власному аеропорті стоїть власний літак з повним баком пального і координатами будинку десь біля Женеви. І не проблема, що, обговоривши долю українських політв’язнів, які ще донедавна самі були на місці теперішньої влади, ці перехожі далі йдуть по ринку. Вони з тією ж завзятістю шукають продукти, які просто необхідно купити дешевше, ніж в якоїсь бабці. Вона, очевидно, хоче нажити собі лишніх 25 копійок.

Україна перетворилася на королівство кривих дзеркал. Більшість людей тут проживає чужі життя, так і не розуміючи, що ці долі навіть не справжні. Їх формує телебачення під чітким редагуванням професіоналів, що достеменно знають, як потрібно відволікати людей від їхніх проблем. Усі судові процеси давно б закінчилися, якби не той вплив, що вони мають на людей. Телевізійна шоумагія повністю захоплює. Заставляє думати лише про суд і підсудного. А поряд є Україна. Держава, що займає провідні місця у світових рейтингах. І дарма, що негативні. Головне, щоб сьогодні знову була трансляція з суду.

 

Коментарі (1)

Додати коментар

    • 18.07.11 18:13
    • Ініби то все розумієш, і все одно рука тянеться до пульта, коли...когось там судять ..Чи то справді ми такі?! :((
  •  
  •  
Чиста субота news image

20 квітня львів’яни вийшли на толоку, щоб очистити від сміття парки, вулиці, дворики, помити пам’ятник і погладити ропуху.

Названо ТОП-20 лекцій TED

Чи вбиває школа креативність? В чому сила інтровертів? Як викрити брехуна? Що нам заважає досягти успіху? Найяскравішими виступами конференцій TED мільйони інтернет-користувачів продовжують ділитися і кілька років після їх проведення.