ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ РЕСУРС
HOMEPAGE
Знайти новину

Нема зле, щоб не вийшло на добре

25.07.2011 19:14
Чим загрожує високопосадовцям відверте сприяння російському втручанню в справи України.

Україна – таке вистраждане й замурзане тисячолітнє дитя, яке ніяк не може перейти до наступного етапу розвитку – юності. Ми, як і всі батьки, ним пишаємося та віримо, що одного дня воно втре носа досвідченим дядькам світового політичного простору. А зараз робимо все заради хорошого майбутнього нашої дитини.

Ми завжди нарікаємо на владу. Це наша національна особливість. І тепер з’явився новий привід для її критики: тиск Росії на Україну збільшується. Сприяє цьому політика наших обранців.

Газові угоди, незрозуміло чим вигідні, суперечлива політика новоспеченого Міністерства освіти, науки, молоді та спорту, судові процеси над колишніми високопосадовцями – це коротенький список доказів не на користь українському політикумі та й іміджу України загалом.

Звичайно, не вперше (і, вже напевно, не востаннє) Росія намагається закріпити за собою головну роль в політичному сценарії нашої держави – колишньої Малоросії. Ну така особливість колишньої імперії: не любить прощатися з власними амбіціями. А ми ж – цивілізовані, мусимо толерантно брати це до уваги.

Отож, політика Великого сусіда має на нас, не таких великих, значний вплив. Але однозначним його важко назвати. Початок війни в Чечні, терористичні акти в Москві, дії в районі острова Коса Тузла, війна в Грузії – це спричинило підвищення рівня національної свідомості та збільшення прихильників незалежності України. І кримські татари – непохитні прихильники націонал-демократизму та України суверенної. Минула й теперішня політика Росії посприяла такому ставленню.

Отак-от, на будь-яку дію знаходимо протидію. Банальний приклад з історії. Два століття тому Австро-Угорська та Російська імперії активно взялися за пошуки аргументів стосовно неіснування української нації. Обидві поширювали політичні міфи антиукраїнського характеру, щоб запобігти будь-яким проявам націоналізму. Але в результаті отримали протилежний ефект: відродження українського національно-визвольного руху.

Часи минули, але й сьогодні кожна загроза суверенітетові нашого дитятка нагадує українцям, чому вони виходили на вулиці 1991 року. Тепер змінилася свідомість, підросли діти і радянське виховання вже не давить на більшість населення. Ми – українці, які-не-які, – констатують по обидва береги Дніпра.

Цього року Київський міжнародний інститут соціології досліджує рівень підтримки незалежності в державі. Результати показують, що прихильників суверенітету стільки ж, як і 20 років тому (76,4% опитаних), коли незалежність була ще ідеєю, а отже – прекрасною. Крім того, дослідники помітили строгу закономірність: чим гірші справи в Росії, тим більше прихильників незалежності в Україні.

Ми любимо боротися, коли нам не ліньки. А не ліньки тоді, коли загроза здається явною.Та й думка про те, що, як погано би нам не жилося, могло бути й гірше в складі Російської Федерації, не може не тішити серце українця. От чи зможе ця радість мати якийсь вияв на практиці? Це залежить від лідера, який, без сумніву, знайдеться, коли буде потрібно.

Але завзятий протест проти тиску на самостійність, такий характерний для українців, став вже прогнозованим. І про методи боротьби з ворогом його ж зброєю написані цілі трактати. От наші політики помудріли чи що.

Яскравим прикладом є вибори до місцевих рад 2010 року, коли у Львові перемогла партія «Свобода» завдяки лише націоналістичним гаслам. Все зводилося до ідеологічного поділу на два крайні фланги («регіонали-"свободівці»), який не підвів, і «націоналісти» перемогли.

Може, ми часто потрапляємо в пастки власного марнославства?

Й обіцянка Тігіпка, що восени буде ще цікавіше, бо осінь буде врожайна на реформи, викликає тільки іронічні посмішки і легке посмикування брови. Скільки зусиль, аби тільки ми мали про що поговорити. А ми не нервуємося, бо впевнені, що нема зле, щоб не вийшло на добре. Це знання, здобуте протягом століть.


Коментарі (0)

Додати коментар

***
  •  
  •  
Чиста субота news image

20 квітня львів’яни вийшли на толоку, щоб очистити від сміття парки, вулиці, дворики, помити пам’ятник і погладити ропуху.

Названо ТОП-20 лекцій TED

Чи вбиває школа креативність? В чому сила інтровертів? Як викрити брехуна? Що нам заважає досягти успіху? Найяскравішими виступами конференцій TED мільйони інтернет-користувачів продовжують ділитися і кілька років після їх проведення.