ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ РЕСУРС
HOMEPAGE
Знайти новину

Ніша іншої музики

10.03.2013 11:12
Ігор Мосесов крутить в ефірі «Львівської хвилі» музику, яку вважає якісною, всупереч будь-якому «формату», й уважає, що ринок нав’язує нам смаки.

Багатоманіття стилів і жанрів музики здатне задовільнити найвибагливішого меломана. Однак лише невелика частина цього спектру потрапляє в радіоефір, де «бути чи не бути» залежить від певної системи уявлень про смаки конкретної групи слухачів – так званого формату. Та трапляються й винятки. Кілька годин на тиждень в ефірі радіостанції «Львівська хвиля» ведучий програм «Jazz Pro» та «Музика з шухлядок і не тільки»  Ігор Мосесов тішить слухачів якісним і цікавим «неформатом». Ігор виріс у родині меломанів та з дитинства був занурений у музику. Його перша освіта була інженерною, друга – музичною, і згодом йому вдалося перетворити захоплення на роботу, ставши радіоведучим.

 

За словами програмного директора «Львівської хвилі» Руслана Огнистого, музика, яку можна почути в програмах Мосесова – «елітарна, для вишуканої публіки», а авторський добір композицій є своєрідною родзинкою. «Він сам робить музичну підбірку, і я не бачу потреби заганяти його в рамки», - каже Руслан, хоч і визнає, що більшість львівської публіки має інші музичні смаки.

 

- «Львівська хвиля» перша професійна FM-станція у Львові, заснована у 1992 році, - розповідає Ігор Мосесов. – До того ще була ще підпільна, чи то пак, «дика» радіостанція «За вільну Україну!». Там працював мій добрий кумпель Гарик Кричевський. Коли я хотів податись туди, мені сказали: «не ходи, ми будемо влаштовувати офіційне радіо» - й незабаром 90% співробітників «За вільну Україну!» перейшли на новостворену «Львівську хвилю». Всі досвідчені FM-радійники Львова пройшли через «Хвилю» - більше ста чоловік, а може, й до двохсот. Роман Заєць (засновник проекту MJoy, - Авт.) був моїм сусідом по програм. Багатьох уже нема у Львові – хто в Києві, хто виїхав закордон, хто в бізнес пішов.

 

- Чи не виникало проблем із тим, що ви пускали в ефір таку нетипову музику?

- Тоді все було інакше. На радіо приходили не журналісти, а діджеї. Кожен мав свій авторський підхід. Тоді з Києва не скидали того «формату» чи «неформату». Це зараз виходить, що Київ пропонує різні варіанти, а музичний редактор обирає якісь із них у відповідності до політики радіостанції.

 

Музика повністю комерціалізована. Немає нічого поганого в шоу-бізнесі, але все має бути збалансовано. Сьогодні молодих людей примушують купувати те, що модно, слухати те, що крутять по радіо по десять разів на день. І щойно їм це починає подобатись, а ті самі медіа вже кричать: ні, це відстій, купуй нове! Загальна мета – щоб ти витрачав гроші. Твої музичні вподобання нічого не цікавлять.  І все ж я залишився в ефірі, бо мені довіряють, а музики, яку я кручу, не вистачає. Нещодавно до Львова приїжджав британський режисер Тоні Палмер, і на зустрічі з ним я запитав, як би він класифікував музику. Він відповів: «Музика буває трьох видів – добра музика, погана музика і не музика».

 

- І який із цих видів, на вашу думку, переважає в українському радіоефірі?

- Усе розвивається так, як повинно розвиватись. Тому не зарадиш і навіть не треба. Але кидається у вухо, що є певні перекоси. Наприклад, замало рок-музики звучить. Моє покоління виховане на британській хвилі, на The Beatles, The Rolling Stones і так далі. Такої музики замало. Вибір пісень українських виконавців тепер набагато ширший, але її якість не дуже зросла…

 

- У чому ж причина того, що вартісна музика не потрапляє в ефір?

- У неправильному розумінні формату. Саме це поняття – «формат» - передерте у Штатів, хоча там уже давно все по-іншому. Там формат чітко визначає, яке радіо крутить джаз, яке – кантрі, яке – рок, а яке інструментальну музику. А в нас формат – це бачення музредактора.

 

Дуже впливає інтернет. Там є величезна кількість музики – до кольору, до вибору. Це робить нас більш незалежними. Якщо раніше за рік до рук діджея потрапляло сто платівок, а необхідну інформацію шукали в польських, чеських, югославських журналах, то тепер ту саму кількість альбомів можна прослухати за день – тільки б мозок не розплавився. Зате доводиться «відслухати» набагато більше музики, щоб знайти щось цікаве. Є й проблема з культурою споживання музики. Інтернет – це велике надбання, коли ти знаєш, що й навіщо там шукаєш. А коли не знаєш, він стає безоднею, яка може затягнути тебе і зробити з тебе овоч.

 

- Ви не згодні з тим, що попит формує пропозицію?

- Це штучно. Попит був би іншим, якби аудиторію не виховували відповідним чином. Я вважаю, що нам навязують смаки.

 

- Що ви називаєте якісною музикою?

- Якісна музика повинна про щось говорити, зворушувати, викликати реакцію, змушувати слухача бути живою людиною. А зараз музику привели до рівня шпалер, фону. Щоправда, чілаут і лаунж – це ті самі шпалери, але вони зроблені супер-класними музикантами, тому це музика, яка може створити атмосферу і настрій. А взагалі, музика сьогодні - це мистецтво, яке не сприймають як мистецтво.

Галина СулимаЛНУ ім. Івана Франка

Коментарі (0)

Додати коментар

***
  •  
  •  
Чиста субота news image

20 квітня львів’яни вийшли на толоку, щоб очистити від сміття парки, вулиці, дворики, помити пам’ятник і погладити ропуху.

Названо ТОП-20 лекцій TED

Чи вбиває школа креативність? В чому сила інтровертів? Як викрити брехуна? Що нам заважає досягти успіху? Найяскравішими виступами конференцій TED мільйони інтернет-користувачів продовжують ділитися і кілька років після їх проведення.