Сланцевий газ і Львівщина: чого чекати?

13.03.2013 05:38

Поки місцеві й київські депутати вагаються, чи потрібні Галичині інвестиції, робочі місця, дешевший газ та екологічна небезпека на додачу, Chevron може передумати й забратися з України. -

В Україні сланцевий газ знайдено лише на одній території – Олеській нафтогазоносній площі на Львівщині. Юзівська площа, що залягає під Харківською та Донецькою областями, має газ у пісковиках, а не глинистих сланцях. Півтора місяці тому Україна підписала перший договір про розподіл продукції з видобування нетрадиційного газу з англо-нідерландською компанією Shell саме на Юзівській площі. А от американська Chevron, що хоче працювати у Львівській області, ніяк не проб’ється крізь позицію депутатів обласних рад західних регіонів та громадськості. Що ж утратить і що здобуде Львівщина від нетрадиційного газовидобування?

 

Індустріальний розвиток – одна з найбільших проблем Західної України. У Києві до Заходу ставляться як до типово аграрного регіону, якому не дотягтися до східних промислових гігантів. Проте Львівщина – це не лише легка промисловість і теплиці з помідорами, але й шахти та нафтогазовий бізнес. А підтверджені запаси блакитного палива, нехай не звичайного, а сланцевого, можуть забезпечити регіонові приплив інвестицій у різні сфери – від освіти до гірничого та машинобудівного сектору.

 

Chevron стала переможцем конкурсу на розвідку та освоєння Олеського родовища, однак застрягла на необхідному підготовчому етапі отримання згоди Львівської та Івано-Франківської обласних рад, під чиїми землями лежать газоносні сланці. Тут проект стикнувся з жорсткою критикою місцевих політиків і захисників довкілля.

 

Більшість в обох облрадах належить ВО «Свобода». Напередодні підписання договору з компанією Shell Ірина Сех - представниця цієї партії, колишня голова екологічного комітету Львівської облради, а тепер голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування й подолання наслідків Чорнобиля, - зареєструвала проект постанови про проведення парламентських слухань на тему «Екологічні проблеми видобутку сланцевого газу в Україні». У пояснювальній записці до проекту йдеться: «Можливі екологічні проблеми видобутку сланцевого газу в Україні викликають протести громадськості, зокрема, - екологічні наслідки застосування технології гідророзриву пласта, а також призводять до численних звернень громадських організацій до органів влади України, в міжнародні організації та в Європарламент». Слухання пропонують провести 20 березня. Законодавчу ініціативу «Свобода» підкріплює пропагандою, змальовуючи жахливі наслідки, які несе природі видобуток сланцевого газу.

 

Регіональний представник Chevron Пітер Кларк у своїх інтерв’ю не раз повторював, що фахівці компанії проводять зусттрічі з мешканцями регіону, намагаючись розвіяти страхи, розповісти про розвиток інфраструктури й створення робочих місць у разі, якщо проект буде реалізований. Не кажучи вже про дешевший газ для України. Та результу поки що не видно.

 

Що ж таке сланцевий газ, якого так бояться на Львівщині? У Радянському Союзі так називали синтетичний газ, добутий спалюванням горючих сланців. Зараз цей термін має інший значення: газ, видобутий у шарах глинистих сланців методом гідророзриву. Наприклад, у Сполучених Штатах Америки shale gas видобувають із 1821 року, проте комерціалізувалась ця промисловість лише у ХХІ столітті. Сланцевий газ і шахтний метан дозволив США повністю відмовитись від імпорту газу, знизити вартість палива на внутрішньому ринку й посилити експорт кам’яного вугілля до Європи, поступово витісняючи російський «Газпром» із його занадто дорогим – понад 400 доларів за тисячу кубометрів – газом. Експерти схиляються до думки, що зі збільшенням видобутку сланцевого газу Америка може стати одним із найпотужніших експортерів цього палива, посунувши не лише Росію, але й близькосхідні країни. Все це – макроекономічні наслідки «сланцевої революції».

 

Українські запаси, звісно, скромніші за американські, але й тут економічна вигода очевидна. По-перше, газ буде дешевшим для держави – 180-300 доларів за тисячу кубометрів у порівнянні з 426 доларами, який Україна платить «Газпрому». По-друге, приплив інвестицій, зокрема в регіони. Тільки Shell обіцяє вкласти чотири мільярди доларів і створити щонайменше півтори тисячі робочих місць для українців. До того ж, робота в корпораціях на кшталт англо-нідерландського нафтогазового гіганта потребуватиме високої кваліфікації. Це вимагатиме від українських вишів наслідувати Техас, який відкрив у своїх університетах нові спеціальності, профільовані під сланцевий газ. Потрібні будуть курси, інструктажі перекваліфікація, що теж вимагає неабияких інвестицій. І навіть якщо західні компанії підуть з України, висококласні спеціалісти залишаться. Інше питання, чи знайде наша держава їм застосування, чи їм доведеться шукати собі роботу за межами України…

 

Критики видобування сланцевого газу часто наводять приклади з європейської практики. Найчастіше називають Францію, де на видобуток нетрадиційних вуглеводнів накладено мораторій. Однак тут слід урахувати потужне атомне лобі, що діє на території Франції, адже 90% електроенергії в цій країні походить із АЕС. А ось Німеччина, яка багато років чинила опір видобутку сланцевого газу, після відмови від «мирного атому» по Фукусімській аварії 2011 року планує легалізувати технологію гідророзриву. Певно, результати експертизи переконали обережних німців, що мікроземлетруси і розчин, що використовується для гідророзриву, безпечніші за потенційний новий Чорнобиль.

 

Проте вплив нової технології на залюднені ділянки ще не вивчений повністю, адже густина населення в регіонах США, де видобувають сланцевий газ, невелика. Чого не можна сказати про Галичину. Екологи називають рішення Харківської та Донецької облрад, що дали добро на розробку Юзівської площини, нерозважливими, й застерігають Львівську та Івано-Франківську від необачних кроків. Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко впевнена, що видобуток сланцевого газу і газів щільних порід неминуче руйнує природне середовище. За її словами, гідророзрив нищить родючі ґрунти, забирає великий обсяг прісної води, яка повертається на поверхню забрудненою й непридатною для подальшого використання, а також загрожує ґрунтовим і підземним водам. «Ніякі економічні вигоди не можуть виправдати подальше руйнування довкілля в Україні», - каже еколог. Всеукраїнська екологічна ліга вимагає від уряду проведення фахових дискусій за участю експертів, не залежних від корпорацій, а також екологів і представників місцевих громад.

 

Остаточне рішення про те, чи видобуватимуть у Галичині сланцевий газ, за Верховною Радою. Від неї залежить, чи отримає Україна дешевий газ плюс загрозу «нового Чорнобиля», чи попрощається з американцями, терпець яких уже вривається. Якщо ж депутати зволікатимуть із рішенням, що їм потрібніше – інвестиції з дешевшими енергоносіями чи екологічна безпека, - Chevron піде шукати газу в іще чиїхось сланцях. 

Любомира РемажевськаШкола журналістики УКУ

Коментарі (1)

Додати коментар

    • 15.03.13 12:50
    • олегхороша спроба зробити аналіз ситуації по сланцевому газу однак - все ж не дали відповідь на головне запитаня яке хвилює громадськість - чи справді його видобуток загрожує екології чи ні. аргумент німці обережні - а вони дозволили то не аргумент. існує досить прикладів - коли європа дозволяла - а потім переконувалась що шкідливо. Основне питання - через яке я власне брався читати статтю - чи справді шкідлива ця технологія чи ні залишилось без відповіді...
  •  
  •  
Чиста субота news image

20 квітня львів’яни вийшли на толоку, щоб очистити від сміття парки, вулиці, дворики, помити пам’ятник і погладити ропуху.

Названо ТОП-20 лекцій TED

Чи вбиває школа креативність? В чому сила інтровертів? Як викрити брехуна? Що нам заважає досягти успіху? Найяскравішими виступами конференцій TED мільйони інтернет-користувачів продовжують ділитися і кілька років після їх проведення.