ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ РЕСУРС
HOMEPAGE
Знайти новину

«Еконяка»: заклик подружитися з природою

07.04.2013 18:27

Театрали і музиканти взялися за мистецько-екологічний фестиваль. Погода загнала їх у приміщення львівського Палацу мистецтв.

«Еконяка-еконяка-еконяка» - яка чудернацька назва, думаю дорогою до Палацу мистецтв, де в ці хвилини розпочинається фестиваль «Еконяка». Один за одним прокручую варіанти, що б вона могла означати, і на жодному адекватному не зупиняюся. Хоч який зміст у неї заклали, схоже, головної мети досягнуто – вона, як вірус, закріпилася у мене в голові. Лише згодом дізнаюся, що й змісту як такого у ній немає. А головне призначення назви – пробити інформаційну блокаду і змусити людей прийти на фестиваль із дивакуватим іменням.

 

 У Львові проходить, мабуть, найбільше в Україні заходів фестивального типу, якщо не брати до уваги столицю. Добрі люди підрахували, що їх понад сто. Тому коли започатковуєш щось нове, треба застосувати максимум фантазії й оригінальності, щоб вирізнитися на загальному тлі. І тут – перший у місті екологічно-мисетцький фест. Звучить цікаво, тим паче, захист довкілля нині у тренді. На планеті – еко-бум. Нарешті світова тенденція дісталась і до нас.

 

«Еконяку» придумали, підготували і втілили два мистецьких проекти – гурт AtmAsfera i  молодіжний театр Wind of Change. Вони заявили дійство як фестиваль, що привертає увагу до актуальних екологічних та духовних проблем сучасності через мистецтво. Тому ті, хто чекав на серйозне обговорення важливих питань екології,  мали вдовольнятися м’якшим варіантом заклику до охорони довкілля.

 

Організація «Еконяки» була схожою на спринтерський забіг, розповідає режисер театру Wind of Change Юрій Юрченко: «Півтора місяці тому ми зібрали друзів і подумали, що могло би бути на цьому фестивалі такого, що зацікавило б нас самих і спонукало прийти сюди. За цей час розробили сайт, придумали лого, зібрали роботи молодих митців. Причина – хотіли поділитися тим, що знаємо, з іншими. Багато з нас вегетаріанці, багато застосовують різноманітні стародавні практики». Програму укладали, роблячи наголос на тому, що могло би бути корисне людям. Наприклад, як вести екологічний спосіб життя,  готувати здорову їжу чи косметику. Для релаксації душі – оформили lounge room, запросили виступити акторів із Wind of Change, гурти Freddy Marx Street, «Подорож по вертикалі»,  імпровізатора Юрія Яремчука, а  на завершення мала зіграти AtmAsfera.

 

Попри те, що квітнева погода на вулиці й далі скидається на ранню зиму, а промоція заходу була скромною, до Палацу мистецтв прийшло чимало молоді, охочої заприятелювати з довкіллям. Якби весна змилувалася, дійство провели б на свіжому повітрі, ближче до природи, говорить, відверто шкодуючи через затримку весни,  Юрій Юрченко.

 

Режисер згадує поїздку до Німеччини кілька років тому, де він разом із театром брав участь у фесті «Екотопія». Це зовсім іншого типу захід, ніж той, що організували вони. Тривав він два тижні, за багато кілометрів від міста, на лоні природи. Щоб потрапити туди, треба було виконати низку умов. Наприклад, прибути без авто, не користуватися електрикою і будь-якими побутовими приладами. Натомість люди могли повністю налаштувати себе на практики самопізнання, обговорення екологічних проблем Європи і спілкування одне з одним. Це зовсім інший формат, до якого Юрію хотілося би прагнути. Але він задоволений і тим, що йому з друзями вдалося створити цей маленький фестиваль.

 

«Еконяка» розмістилася на двох поверхах Палацу мистецтв. На першому  облаштований простір міста, на другому – природи. Молодь гойдається під музику запрошених гуртів, батьки крутяться біля стелажів із здоровим харчуванням, поки дітей забавляють клоуни. Еко-зона втілює усе те прекрасне, що людина може отримати від природи, якщо підтримуватиме із нею дружні стосунки. Її колір, логічно – зелений. Улюблена експозиція відвідувачів – галявина із аналогом дерева по центру, з маленькими яблуками, підвішеними за нитки. До нього веде смуга нещодавно вирощеної пшениці. Усе начебто нічого, якби поруч із ним не розташувалася інсталяція із зрізаних гілок.

 

Урбан-зона – це штучне, витворене людиною середовище, яке, виходячи з представлених тут мистецьких робіт, відображає усе найжахливіше, що винайшло людство. Це споживацькі звички, нехтування довкіллям, врешті, неправильне мислення. Домінантний колір зони – чорний, переважний матеріал – пластик, поліетилен, метал.

 



Походивши з півгодини, відчуваю огиду до урбаністичного простору і втікаю нагору, ближче до зелені. Усе, що тут відбувається, проходить із приставкою «еко». На стінах і сходах – картини, плакати, фото на еко-тематику, які підкреслюють досконалість і цінність природи. У конференц-залі розповідають про те, яким має бути еко-життя.

 

 Найбільший натовп зібрався у еко-буфеті. Галина зі Львова пропонує скуштувати солодощі власного виробництва. За її словами – здоровіші, ніж ті, які споживаємо щоденно. Вона робить їх  на основі керобу – здорової альтернативи какао. Це порошок річкового дерева. Його можна використовувати замість какао, яке шкідливіше, бо до нього входять  речовини, що викликають звикання - кофеїн,  психотропні елементи. Кероб багатий клітковиною, краще засвоюється організмом, він солодкий, містить природний цукор. Цікавість до здорового харчування у Галини виникла через власне здоров’я. Ми не думаємо, що їмо, поки здоровя не дасть про себе знати, вважає кондитерка. Тому усвідомлене харчування стосується усіх і кожного. Хоча її солодощі значно поживніші, об’їдатися  ними вона не радить: усе добре – в міру.

 

Здорове харчування – один із елементів екологічного способу життя. У світі нині діє ціла низка еко-рухів, які у переважній більшості говорять про одні  і ті ж кроки назустріч природі. Розповісти про них на «Еконяку» приїхала Ольга Лакиза із Харкова. Вона занурилася у світовий потік екологічної любові кілька років тому, коли відмовилася від м’яса. Спершу – через етичні міркування, а згодом зрозуміла, що виробництво мяса потребує величезних затрат природних ресурсів. «Скотарство і товари тваринництва затрачають колосальні ресурси природи. Наприклад, у США тваринницькі  ферми використовують 50% усієї прісної води цієї країни. Крім того, коли пасовища виснажуються, для створення нових вирубують величезні площі лісів.  Це велика проблема і у Південній Америці», - наводить аргументи на користь вегетаріанства Ольга.  В Україні ситуація не така катастрофічна, вважає вона, але колись прийде момент в історії людства, що, споживаючи тваринну їжу, ми не зможемо прогодувати населення Землі.

 

Поки розмовляю з Ольгою, на малій сцені виступають актори з  Wind of change. Вони  називають себе еко-театром уже багато років. Із екологією у цього терміну не так багато спільного. Як пояснює Юрій Юрченко, їхній  театр культивує у глядачів еко-свідомість - стан думок, що «дозволяє людям у цьому світі не залипати у проблемах і  цілях, які ні до чого не приведуть».  Так само цей фестиваль екопросвітницьким він не вважає, та й слова цього не любить: «Я називаю це шляхом до себе, розуміння тієї платформи, на якій мають будуватися стосунки між людьми, державою і природою».

 

Відверто кажучи, важко сказати, чи можна віднайти шлях до себе за один день, споглядаючи експериментальні роботи молодих митців у бетонних стінах і слухаючи приємну музику – хоча і в цьому великий плюс. Розвіятися, поїсти смачної їжі – можна. А ось для глибшого усвідомлення свого впливу на довколишній світ, видається, цього замало. Наступного року Юрій Юрченко сподівається продовжити «Еконяку» у часі, врахувавши плюси і мінуси цьогорічного заходу. Хоче провести її на природі, у відкритому просторі, можливо, у Криму. А наразі він називає фест оголошеним людьми без кваліфікації закликом зазирнути у внутрішній світ, щоб вирішити хоча б частину власних проблем.

Христина БондарєваШкола журналістики УКУ

Коментарі (0)

Додати коментар

***
  •  
  •  
Чиста субота news image

20 квітня львів’яни вийшли на толоку, щоб очистити від сміття парки, вулиці, дворики, помити пам’ятник і погладити ропуху.

Названо ТОП-20 лекцій TED

Чи вбиває школа креативність? В чому сила інтровертів? Як викрити брехуна? Що нам заважає досягти успіху? Найяскравішими виступами конференцій TED мільйони інтернет-користувачів продовжують ділитися і кілька років після їх проведення.