ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ РЕСУРС
HOMEPAGE
Знайти новину

Чорнобильський синдром: 27 років і 7,5 гривень на місяць

26.04.2013 08:08

Львівщина майже не постраждала від аварії 1986 року, але скалічених Чорнобилем людей у регіоні чимало. Лише кожен четвертий добився інвалідності.

26 квітня – двадцять сьомі роковини Чорнобильської катастрофи. Ця назва вже давно стала для пересічної людини радше страшним символом, аніж реальністю. Хоча від вибуху реактора Чорнобильської атомної електростанції постраждали і люди, й довкілля, сьогодні безпосередні наслідки радіаційного забруднення не надто очевидні.  

 

Особливо далеким Чорнобиль може видаватися львів’янам. Заражені зони, утворені внаслідок радіоактивних опадів із частками матеріалів, що випарувались із реактора, є майже в усіх областях України. Та Львівщина, хоч і має свої радіоактивні зони (наприклад, Брюховицький могильник), майже не зазнала зараження. За офіційною інформацією, радіаційний фон у місті та регіоні в нормі. Однак людський вимір трагедії стосується Львова: до міста переселили близько трьохсот родин із міста Прип’ять. В області мешкає близько двох тисяч осіб із офіційним статусом «дітей Чорнобиля», кожна сота з них – інвалід від народження.

 

Іще один спадок катастрофи – так званий «чорнобильський синдром». Так називають стан суспільної свідомості, що виник унаслідок замовчування та спотворення правди про Чорнобиль за вказівкою радянської влади. Недовіра до офіційних засобів масової інформації після аварії була такою, що влада мусила запрошувати іноземних експертів і транслювати їхні виступи в телеефірі, щоб заспокоїти громадськість. Сприйняття всього, що повідомляли офіційні ЗМІ, як дезінформації породило потік чуток і міфів. І сьогодні, а особливо після трагедії на японській АЕС Фукусіма, будь-яке повідомлення про аварію чи «викид» на атомній станції спричиняє панічну хвилю.

 

«На Чорнобильській АЕС зараз перебувати небезпечно, - коментує заступник директора з технічної безпеки станції Євген Новіков. – Але люди змушені тут працювати. Якщо ми все тут залишимо, невідомо, що вийде. На атомній станції, на жаль, є два небезпечні моменти – відпрацьоване радіоактивне паливо та радіоактивні відходи. Цього в нас, повірте, багато».

 

За його словами, аварія на ЧАЕС змусила людство всерйоз поставитись до радіації. «Якщо раніше це слово було зрозумілим вузькому колу, то тепер навіть бабусі, продаючи яблука на базарі, кажуть, що в них немає радіації. Радіація міцно увійшла в наш побут», - пояснює пан Новіков. Він оцінює кількість постраждалих від катастрофи мешканців України у два з половиною мільйони. І йдеться не лише про шкоду фізичному здоров’ю: «Ці люди живуть під постійним пресингом. Держава в нас небагата, забезпечити соціальний захист цих людей вона не в змозі».

 

Становище чорнобильців, за словами заступника голови Львівської обласної організації «Спілки ветеранів Чорнобиля Анатолія Бугая, лише демонструє, що може статися з кожним. «Останні роки інформація про рівень смертності засекречена владою. Ці дані не видаються ні керівникам громадських організацій, ні пересічним громадянам. Лише кожен четвертий чорнобилець офіційно визнаний інвалідом Чорнобиля. Для отримання цього статусу треба пройти у пять разів більше бюрократичних і медичних перепон, аніж для того, щоб отримати звичайну інвалідність. Тому кожен четвертий – це лише ті, хто зміг пробитись крізь ці перепони. Левова частка людей, особливо мешканці невеликих містечок і сіл, просто не знають, як це зробити. Більшість просто живуть і тихо помирають», - розповідає пан Бугай.

 

Він розповідає, що люди, народжені під час катастрофи або в перші місяці після неї, зазвичай мають слабке здоров’я. Серед них багато інвалідів, людей, неспроможних створити родину чи знайти роботу. На лікування одного чорнобильця держава виділяє сім з половиною гривень на місяць.

 

«Суттєвої допомоги чорнобильцям від влади немає, - каже Анатолій Бугай. – Про нас згадують тільки в річницю трагедії. Якщо за попередньої влади були якісь чіткі, комплексні державні програми з очищення Зони, лікування ліквідаторів та інших постраждалих, тепер усе це під грифом “секретно”. А фінансування скорочується». Якщо ще десять років тому  маленьким дітям робили діагностику, намагаючись виявити «чорнобильські» хвороби на ранніх стадіях, сьогодні про це забули. Схоже, урок Чорнобиля, попри будь-які «чорнобильські синдроми», залишається не вивченим.

 

Василь КелебердаШкола журналістики УКУ

Коментарі (0)

Додати коментар

***
  •  
  •  
Чиста субота news image

20 квітня львів’яни вийшли на толоку, щоб очистити від сміття парки, вулиці, дворики, помити пам’ятник і погладити ропуху.

Названо ТОП-20 лекцій TED

Чи вбиває школа креативність? В чому сила інтровертів? Як викрити брехуна? Що нам заважає досягти успіху? Найяскравішими виступами конференцій TED мільйони інтернет-користувачів продовжують ділитися і кілька років після їх проведення.