ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ РЕСУРС
HOMEPAGE
Знайти новину

Повернення з невідомості

18.07.2013 15:34
Іван Литвиненко. Фото з Історичної правди

Іван Литвиненко. Фото з Історичної правди

Чомусь багато людей вважає, що на сході України живуть люди з одними думками, ідеалами й прагненнями, цінностями, а на заході – зовсім інші. Складається враження ніби десь посередині стоїть стіна, яку бачать тільки вони й не дає нам бути одним цілим. Та хочу заперечити їм! Довести, що це – лише міф, а реальність зовсім інша.

Так, говорять, що на Заходіживуть націоналісти, які борються за права й свободу України, але чомусь в цей момент не пригадають, що є багато історичних постатей з іншихкуточків України, які теж боролися й борються за її Незалежність! Це такі люди, як Чубинський, Чорновіл, Сверстюк, Лук’яненко, Стус…

Та таких постатей є безліч й більшість з них не підняті до тої висоти, якої вони вартують.

До цієї категорії людей відноситься Литвиненко Іван Данилович, який з 1917 року до 1946 боровся за Незалежну Україну. (Він – полковник Армії УНР, один із десяти найбільших ворогів радянських спецслужб у 1930-их роках, згодом - вчитель офіцерських шкіл УПА.)

Слід зазначити, що отаман Симон Петлюра призначив полковника Литвиненка головою військової делегації до Добровольчої армії генерала П. Врангеля. Як на мою думку,то це багато означає, аджев складі цієї делегації були тільки генерали а він – полковник. «Полковник Іван Данилович Литвиненко був одним з найактивніших членів нашої організації з-посеред старшої генерації. Військовою мовою - він був наче начальник штабу... Це палкий патріот трудової України, відважний вояк, далекозорий політик, найщиріший товариш і батько вояка», - згадував про нього Т. Бульба-Боровець у своїй праці «Армія без держави». На жаль, про інші описи історія змовчує, проте відомо, що певний час він жив у Львові, звісно, нелегально. Тут він був заарештований двічі: у 1645 та 1646. Першого разу його відпустили задля спостереження,але цей план не спрацював. Довести, що Литвиненко співпрацює з ОУН-УПА так і не вдалось. Напевно, розуміючи небезпеку, МДБ заарештувало Івана Даниловича вдруге. Його жорстоко катували, намагаючись змусити зізнатись, тоді підслідний говорив тільки про тих людей, які вже загинули, або знаходились за кордоном. З цього приводу можна було очікувати, що йому виголосили смертельний вирок. Проте з виконанням не поспішали, можливо чекали, що підсудний все ж почне свідчити. Литвиненка Івана Даниловича було розстріляно у Лук’янівській в’язниці 17 лютого 1947. Він був гідним сином України до останнього свого подиху.

Аналізуючи усі його життя, виникає питання: чому ж ніхто довгий час нічого про нього не знає? Він був таким розвідником, який не залишав слідів, тільки тому його сім’я вижила. Хоча на той час Радянська розвідка була сильною і «довгорукою».

Відомо, що він мав декілька псевдо: Євшан, Морозенко, Солончак, а серед вояків здобув прізвисько – Мама, через своє турботливе ставлення.

А що ж родина? Вона з острахом згадувала його, як офіцера царської армії, учасника Першої Світової війни, не знаючи, що він живий і бореться за Україну.

Два покоління, які виросли при Радянській Владі, сприйняли звістку з переляком, хоча про це дізналися при Незалежній Україні.

Амолоде покоління сприйняло це з гордістю за свого визначного прадіда і прапрадіда.

З цього можна зробити висновок, що українців потрібно виховувати на прикладі своїх героїв.

Отже, видатний розвідник Литвиненко Іван Данилович був сином усієї України: на Слобожанщині він народився, виріс і вчився, на теренах Центральній Україні почав боротьбу проти засилля більшовизму, а на заході продовжив її проти загарбників німецьких і совєцьких.

 
Марія Лелека

Коментарі (0)

Додати коментар

***
  •  
  •  
Чиста субота news image

20 квітня львів’яни вийшли на толоку, щоб очистити від сміття парки, вулиці, дворики, помити пам’ятник і погладити ропуху.

Названо ТОП-20 лекцій TED

Чи вбиває школа креативність? В чому сила інтровертів? Як викрити брехуна? Що нам заважає досягти успіху? Найяскравішими виступами конференцій TED мільйони інтернет-користувачів продовжують ділитися і кілька років після їх проведення.